«Народе мій, до тебе я ще верну» (Відгук на переглянутий кінофільм «Заборонений»)

2019-09-25

5 вересня 2019 року на великий екран вийшов фільм українського виробництва про видатного поета, Героя України – Василя Стуса. Кінострічка приурочена до Дня пам’яті поета, який помер 4 вересня 1985 року. Новий фільм режисера Романа Бровпа за сценарієм Сергія Дзюби та Артема Кірсанова випала нагода переглянути у кінотеатрі «Перемога» учням 9-11 класів нашої школи.

Фільм вражає. У ньому ми, глядачі, змогли впізнати відомих українців – В’ячеслава Чорновола, Івана Дзюбу, Аллу Горську, Левка Лук’яненка та багато інших, яких було репресовано і замучено тоталітарним режимом.

Як добре те, що смерті не боюсь я

І не питаю, чи важкий мій хрест

Це останні слова поета Василя Стуса, головну роль якого виконав актор театру і кіно Дмитро Ярошенко.

Я глибоко вражена екранізацією. У фільмі дуже якісна, чітка та яскрава «картина», місцями в сепії , щоб підкреслити атмосферу давнини, адже події розгорталися у 1960-1980 роках. Режисер використав цікаві прийоми, аби «занурити» глядача в радянський період.

У фільмі показано найважливіші життєві періоди поета – молодість, репресії, арешт, життя в колонії у пермському краї, де й помер Василь Стус.

Період радянізації та тоталітаризму породжував у людей страх, невизначеність, відчай…

У людей був вибір: мовчки жити і коритися тодішній владі або боротися за українську мову, культуру ціною власної волі та життя. Василь Стус обрав тернистий шлях боротьби проти тогочасної влади. Боровся до останнього подиху. Будучи хворим, коли життя було «на волосинці» Василь не корився і не каявся, а сміливо та незламно відстоював свої погляди.

Мене глибоко вразили цілеспрямованість і здатність до самопожертви поета. Попри залякування, погрози, важкі умови у в’язниці та «звабливі пропозиції», він не зламався, не зрадив своїх ідеалів, а продовжував писати. Збірка «Птах душі», яка була спалена у таборі представником влади – Вірою Холод, не зламала волелюбний дух героя.

Як треба любити свою Батьківщину та боротися за права і свободи в ній, щоб віддати найдорожче – життя.

Я захоплююся поетом-патріотом. Василь Стус став для мене прикладом патріотизму та незламності духу. Це людина з великої літери, адже він боровся не лише за своє щастя, а й за щастя і волю своєї нації.

Вважаю, що цей фільм не лише про самого Василя Стуса, але й про збірний образ України, який попри все бореться з антигуманною системою до самого кінця. Герой прямо у вічі ворогу говорить правду, не боячись наслідків.

Мельничук Даніела,

учениця 11 класу